Незабутні постаті

Яковкін Авенір Олександрович

01.04.2012

21.05.1887 – 18.11.1974

Народився 21 травня 1887 р. в Благовіщенському заводі (тоді Уфимській губернії) в родині вчителя. Закінчив у 1905 р. з золотою медаллю гімназію в Єкатеринбурзі і поступив на фізико-математичний факультет Казанського університету. Ще студентом взяв участь у експедиції університету з визначення сили тяжіння, виконав детальне дослідження переносного меридіанного інструмента. Результати цих робіт були опубліковані у фахових виданнях.
У 1910 р. після закінчення навчання був залишений при кафедрі астрономії «“для підготовки до професорського звання” і був призначений асистентом університетської астрономічної обсерваторії. Наприкінці цього ж року був переведений на заміську обсерваторію ім. Енгельгардта під Казанню. Виконував обов’язки асистента (1911-1919), астронома спостерігача (1919-1926), а з 1926 по 1931 рр. був директором обсерваторії. Одночасно в 1916-1937 рр. викладав у Казанському університеті як приват-доцент, а з 1926 р. – як професор.
У 1937-1945 рр. очолював кафедру астрономії Уральського університету у м. Свердловськ та у 1939-1943 рр. був деканом фізико-математичного факультету.
У 1945 р. Державний комітет у справах вищої школи направив А.О. Яковкіна на роботу до Київського університету. Він працював професором кафедри астрономії, завідувачем відділу Астрономічної обсерваторії, читав курси сферичної та теоретичної астрономії. У 1948-1951рр. був обраний деканом фізичного факультету КДУ.
У 1951 р. був обраний членом-кореспондентом АН УРСР, а у 1952 р. призначений директором Головної астрономічної обсерваторії АН УРСР. За станом здоров’я у 1959 р. відмовився від посади директора, але до 1968 р. залишався консультантом та активним науковим співробітником ГАО.
Основні наукові роботи присвячені вивченню обертання Місяця і його фігури. З 1915 по 1931 рр. виконав великий ряд спостережень на геліометрі обсерваторії ім. В.П. Енгельгардта, в результаті обробки яких отримав кращі значення постійних фізичної лібрації Місяця. Встановив залежність місячного радіуса від оптичної лібрації по широті (ефект Яковкіна) і запропонував для пояснення цієї залежності низку моделей фігури Місяця. Займався також розв’язуванням деяких задач теоретичної астрономії. Автор низки оригінальних приладів і пристроїв для розв’язування різних астрономічних задач, зокрема, механічної машини для передобчислень покрить зірок Місяцем.
Іменем А.О. Яковкіна названо кратер на Місяці.
Основні результати досліджень викладено в його роботах “Постоянные физической либрации Луны, выведенные из наблюдений Т. Банахевича в 1910-1915 гг.” (1928), “Вращение и фигура Луны” (ч. 1-2, 1939, 1945), “Формулы и эфемериды для полевых наблюдений на Луне” (1964, у співавторстві).

Л.В. Казанцева

Оставить комментарий:

Имя:
Email:
Сайт:
Комментарий:

(Spamcheck Enabled)